Бобровськая Цецилія Самойловна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бобровськая Цецилія Самойловна

Бобровськая (вроджена Зеліксон) Цецилія Самойловна [7(19) .9.1876, Веліж Вітебської губернії, — 6.7.1960, Москва], радянський партійний діяч, науковець. Народилася в сім'ї службовця. У революційному русі з 1894. Член Комуністичної партії з 1898. Була агентом «Іскри». Вела партійну роботу у Варшаві, Харкові, Костромі, Ярославлі, Твері, Тіфлісе, Баку, Москві і ін. Піддавалася репресіям. У 1904 член Бакинського комітету РСДРП. У 1905 член Лефортовського районного комітету партії в Москві. У 1906—07 секретар Московського обласного бюро РСДРП, потім секретар Окружкому. У 1917 член комітету Серпуховського, секретар Московського окружного комітету РСДРП (б), активна учасниця Жовтневої революції. У березні 1919 — травні 1920 очолювала військовий відділ МК РКП (б). З травня 1920 на роботі в Істпарте ЦК РКП (б). У 1928—40 працювала в Комінтерні; з 1940 науковим співробітником в Інституті марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Би. — автор спогадів і робіт по історії партії. Нагороджена орденом Леніна.

  Соч.: Записки підпільника. 1894 — 1917, М., 1958; Сторінки з революційного минулого (1903—1908 рр.), М., 1955; І. Ст Бабусине, 2 видавництва, Л., 1939.