Боборикин Петро Дмитрович [15(27) .8.1836, Нижній Новгород, — 12.8.1921, Лугано, Швейцарія], російський письменник. Вчився в Казанському і Дерптськом університетах. У 1863—65 редактор-видавець журналу «Бібліотека для читання». З початку 90-х рр. жив за кордоном. Написав понад 100 романів, повістей, п'єс, в яких сильні межі натуралізму. У романах «Ділки» (1872—73), «Китай-місто» (1882), «Василь Теркин» (1892), повести «Порозумнішав» (1890) і ін. описав буржуазних ділків, появу пролетаріату, диференціацію буржуазної і демократичної інтелігенції. Автор книги «Європейський роман в XIX столітті» (1900), мемуарів «За півстоліттям».
Соч.: Збори романів, повістей і розповідей, т. 1—12, СП(Збори постанов) Би, 1897; Китай-місто, [вступить, ст. Н. С. Ашукина], М., 1957; Спогади, т. 1—2, М., 1965.
Літ.: Історія російської літератури, т. 9, ч. 2, М-код.-Л., 1956, с. 186—97; Лінін А.М., До історії буржуазного стилю в російській літературі. (Творчість П. Д. Боборикина), Ростов н/Д., 1935; Історія російської літератури XIX ст Бібліографіч. покажчик, М-код.—Л., 1962.
