Бліх (Bloch) Ернест (24.7.1880, Женева, — 16.7.1959, Портленд, штат орегон), швейцарський і американський композитор, скрипаль, диригент і педагог. Серед його вчителів — Е. Жак-Далькроз і Е. Ізаї. Професор Женевської консерваторії (1911—15). Виступав як симфонічний диригент в Швейцарії (1909—10) і США (з власними вигадуваннями). У 1917 оселився в США. Директор музичного інституту (1920—25) Клівленда, професор і директор консерваторії в Сан-Франциско (1925—30). У 1930—38 жив в Європі. Як композитор працював в багатьох жанрах: опера («Макбет», пост.(постанов) 1910, «Опера комік», Париж), 2 симфонії, симфонічні поеми і сюїти; рапсодії; концерти (в т.ч. для скрипки з оркестром); твори для струнного оркестру, камерних ансамблів і для різних інструментів, вокальні вигадування, головним чином, культові. У найбільш значних творах Би., відмічених яскравою мелодикою і багатством ритмів майстрово втілені в сучасному звучанні типові межі древнього і сучасного єврейського мелоса (симфонія із співом «Ізраїль», рапсодія «Шеломо» для віолончелі з оркестром, Священна служба для баритона, хору і оркестру і ін.). Би. автор статей, у тому числі «Людина і музика» (1933).
Літ.: Tibaldi-chiesa М., Ernest Bloch, Torino, 1933 (є бібл.).
