Бліндаж (франц. blindage, від blinder — покривати заслонами), оборонна споруда для захисту особового складу від кулеметного, артилерійського, мінометного вогню, від напалму і зброї масового ураження. Б. владнують із залізобетону, дерева, каменя, земленосних мішків, конструкцій промислового виготовлення (хвиляста сталь і ін.). Вперше Б. були застосовані в Севастопольською обороні 1854—55, широко використовувалися в 1-ій світовій війні 1914—18 і 2-ій світовій війні 1939—45.