Блюз (англ. blues, сокр.(скорочено) від blue devils — смуток, меланхолія, смуток), сольна лірична пісня американських негрів з берегів Міссісіпі. Відома з кінця 19 в.; зазвичай виражає тугу по втраченому щастю. У Б. почала 20 ст зустрічаються мотиви соціального протесту. Музичні особливості Б. багато в чому успадковані від музики африканських народів; синкопи (зсуви ритмічних наголосів), ковзаючі, не фіксовані пониження рівнів ладу (т.з. «блюзові» інтонації), імпровізационность виконання (особливо в інструментальних інтермедіях). Форма Б. — варіації. Б. виконувався у супроводі банджо, пізніше — гітари. Широкому поширенню Б. у негритянських міських кварталах поклала початок пісня негритянського професійного музиканта У. Хенді «Сіна-Луї блюз» (1914). Ряд меж Би. був сприйнятий естрадним джазом; у джазовій музиці Б. розвивався як інструментальна танцювальна п'єса. Музична форма і жанрові особливості Б. використовувалися багатьма композиторами 20 ст (Дж. Гершвін в США, М. Равель у Франції, Е. Кшенек в Австрії).
