Блок комуністів і безпартійних
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Блок комуністів і безпартійних

Блок комуністів і безпартійних в СРСР, політичний союз Комуністичної партії з безпартійними трудящими (див. Блок політичний ) . Виражає непорушність морально-політичної єдності радянського суспільства. Гасло Б. до. і б. висувається в ході виборчих кампаній в Ради.

  Перед виборами у Верховну Раду СРСР 1-го скликання (грудень 1937), які проводилися на основі нової Конституції СРСР (1936), ЦК ВКП (б) опублікував 7 грудня 1937 в «Правді» Звернення до всіх виборців. У нім говорилося, що Комуністична партія «...ідет на вибори в блоці, в союзі з безпартійними...». Досвід багатолітньої боротьби, досвід трьох російських революцій і комуністичного будівництва переконав трудящих в тому, що у комуністів немає інших інтересів, окрім інтересів народу. Своєю одностайністю і активністю на виборах радянські люди виражають повну довіру Комуністичній партії і Радянському уряду, демонструють єднання партії з безпартійними масами трудящих. Всі депутати Рад — представники народу. Про демократичну суть і показний характер Рад говорить їх соціальний і національний склад. У Верховній Раді СРСР (вибори 1970) було 1517 депутатів: 767 — в Раді Союзу і 750 — в Раді Національностей. Серед них 481 робітник, 282 колгоспники, 146 працівників культури, науки, освіти, охорони здоров'я. У обох палатах представлено 58 націй і народностей Радянського Союзу. Серед депутатів місцевих Рад 29,5% робітників, 31,3% колгоспників; у тому числі 43% жінок. 54% народних обранців — безпартійні. Б. до. і б. свідчить про спільність мети радянських людей.

  Літ.: 50 років Жовтня — торжество марксизму-ленінізму. [Сб. ст.], М., 1967.

  Ст М. Савельев.