Блок об'ємний в будівництві, конструктивний монтажний елемент, що є частиною об'єму будівлі, що будується. Б. о. широко застосовують в житловому будівництві (сантехнічна кабіна, кімната, квартіра, ( мал. 1 ) , рідше — при зведенні громадських і промислових будівель (побутові приміщення, трансформаторні підстанції). Використання Б. о. в будівництві викликане прагненням підвищити міру заводської готовності конструкцій, що вмонтовуються на будівельному майданчику. При об'ємно-блоковому житловому будівництві 75—80% всіх будівельних робіт виконується в заводських умовах, що різко знижує витрати праці на будівельному майданчику, сприяє скороченню термінів будівництва, а також розширює можливості вживання комплексної механізації робіт по зведенню будівель.
Матеріалами для Б. о. служать залізобетон, метал, дерево, пластмаси. Найбільше поширення отримали залізобетонні Б. о. По характеру статичної роботи такі блоки можуть бути такими, що несуть і самонесущимі, за технологією виготовлення — збірними і збірно-монолітними. Розміри Б. о. залежать від прийнятого розрізання будівлі; зазвичай по горизонталі об'єм будівлі розчленовується по стінах, що несуть, а по вертикалі — перетинами, проходящимі в рівнях міжповерхових перекриттів. За способом виготовлення Б. о. розділяються на монолітних (цельноформованниє) і складених (зібрані з окремих панелей). Доставка Б. о. із заводу на будмайданчик здійснюється переважно автотранспортом ( мал. 2 ). Для будівництва будівель з Би. о. застосовують головним чином баштові крани підвищеної вантажопідйомності; можливий також беськрановий монтаж з підйомом і установкою Б. о. в проектне положення гідропідйомниками.
Літ.: Монфред Ю. Б., Граник Ю. Р., Способи виготовлення об'ємних блоків в СРСР і за кордоном, М., 1965; Атаєв С. С., Блещик Н. П., Технологія і економіка об'ємно-блокового житлового будівництва, Мінськ, 1967.
