Блимай Сергій Іванович [18(30) .5.1888, Могильов, — 8.12.1959, Москва], російський радянський співець (баритон), педагог, народний артист РРФСР (1939). У 1911 закінчив Одеське музичне училище по класу Ю. А. Рейдер, в 1918—20 займався в Оперній студії під керівництвом До. С. Станіславського. Соліст Великого театру СРСР (1911—1924) і Ленінградського театру опери і балету (1924—27); у 1927—41 виступав одночасно в Москві і Ленінграді, в 1941—1948 соліст Всесоюзного радіокомітету. З 1948 викладав в Московській консерваторії (з 1952 професор). М. володів насиченим голосом теплого тембру, великого діапазону (більше 2 октав). Партії — Онегин («Євгеній Онегин» Чайковського), Мізгирь, Брудною («Снігуронька», «Царська наречена» Рімського-корсакова), Демон («Демон» Рубінштейна), Ріголетто, Ді Луна («Ріголетто», «Трубадур» Верді) і багато ін. Виступав як концертний співець. Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: С. І. Блимай. [Некролог], «Радянська музика», 1960 № 2, с. 207.
