Бламан (Blaman) Ганна (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище — Іоханна Петронелла Врюхт) (31.1.1905, Роттердам, — 13.7.1960, там же), нідерландська письменниця. Виступила з ліричними віршами. У хворобливій психіці героїв її першого романа «Жінка і друг» (1942) позначилося суб'єктивістське заломлення дійсності. Відчуттям безвихідності і відчаю пройнятий роман «Життя наодинці» (1948), герой якого шукає вихід в світі вигадки і фантазії. Страх перед дійсністю, сум'яття відчуттів, безвільна покірливість долі, еротичні мотиви — таке вміст останніх книг Б.: романа «Не на життя, а на смерть» (1954), збірок «Рам Хорна і інші розповіді» (1951), «Вдень і інші розповіді» (1957) і романа «Невдахи» (1960, незавершений). У творчості Б. помітно вплив Ж. П. Сартра і А. Камю.
Соч.: Anna Blaman over zichzelf en anderen, Amst., 1963.
Літ.: Knuvelder G, Handboek tot de moderne nederlandse letterkunde, ''s-hertogenbosch, 1954; Dinaux C. J. E., Gegist bestek, deel 1, ‘s-gravenhage, 1958; Oomes P., Compendium van de geschiedenis der nederlandse letterkunde, 10 druk, Purmerend, 1966.
