Благоєва група, одна з перших соціал-демократичних груп, що поклали почало поширенню марксизму в Росії. Заснована Д. Благоєвим і ін. в Петербурзі в грудні 1883. Налічувала до 30 активних членів, головним чином студентів Петербурзького університету і Технологічного інституту. Довкола Б. р. об'єдналися представники революційних кружків молоді, що вчиться і військової. У 1884 Би. р. прийняла назва «Партія російських соціал-демократів», а після встановлення зв'язку з групою «Звільнення праці» стала іменуватися «Петербурзькою групою партії російських соціал-демократів». Би. р. організувала близько 15 робочих кружків (до 10 чоловік в кожному) на ряду металургійних і текстильних підприємств за Невськой і Московською заставами, на Васильєвському острові, стороні Виборгськой і у Нарвській частині. Найбільш активну пропаганду серед робітників вели Д. Благоєв, Н. П. Андрєєв, П. П. Шатько, А. А. Герасимов, П. П. Аршаулов, П. А. Латишев, Ст Е. Благославов, Ст А. Кугушев, Ст Р. Харітонов. Поширювали загальноосвітню і нелегальну літературу. У першому проекті програми (1884) низка найважливіших теоретичних запитань вирішувалася з позицій, близьких до марксизму (визнання неминучості капіталістичної дороги розвитку Росії, формування і зростання робітника класу, необхідності завоювання демократичних свобод як попередні умови для подальшої боротьби за соціалізм). В той же час проект страждав істотними недоліками: у нім були ще народницькі пережитки і лассальянськие погляди. Проект програми Б. р., посланий до Женеви, викликав критику з боку групи «Звільнення праці», і Г. В. Плеханову було доручено виробити проект, загальний для обох груп, 2-й проект програми отримав згодом високу оцінку Ст І. Леніна (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 4, с. 216—17). Під впливом Плеханова і марксистської літератури членам Би. р. удалося в значній мірі здолати помилкові погляди і стати більш послідовними соціал-демократами.
Би. р. випускала прокламації, створювала бібліотеки для робочих кружків, поширювала твори До. Маркса, Ф. Енгельса, Г. В. Плеханова в Москві, Києві, Одесі, Самарі, Саратові, Тулі, Кременчуці і Таганрозі, організувала (у 1885) випуск першої в Росії соціал-демократичної нелегальної газети «Робітник» (вийшли два номери). За весь час діяльності Б. р. мала 3 підпільних друкарні. Після того, як в березні 1885 Благоєв був арештований і висланий з Росії, Би. р. очолив Харітонов, а після його арешту (січень 1886) — Андрєєв. Остаточно Б. р. була розгромлена в березні 1887.
Літ.: Благоєв Д., Мої спогади, М.— Л., 1928; Історія КПРС, т. 1. М., 1964, с. 142—146; Овсянникова С. [А.], Група Благоєва, М., 1959; Польовий Ю. З., Зародження марксизму в Росії. 1883—94 рр., М., 1959; Костін А. Ф., Від народництва до марксизму, М., 1967.
