Блага (Blaga) Лучиан (9.5.1895, селище Ланкрем, Трансільванія, — 6.5.1961, р. Клуж), румунський поет і філософ-ідеаліст. У 1919 опублікував збірку віршів «Поеми світла». У віршах Би. збережені роздуми про світ, про людське буття. Згідно своєї ідеалістичної філософської концепції, Би. змальовує зовнішній світ метафізично нерухомим, проте дає його в різних ракурсах відчуттів, і естетичного сприйняття. З точки зору Б., мистецтво мислення і наука неминуче визначаються несвідомим. Би., особливо в перший період творчості, культивував вільний вірш.(вірш) Опублікував переведення «Фауста» І. В. Гете (1955) і антологію «Зі світової лірики» (1957).
Соч.: Zamolxe, Buc., 1921; In marea treceré. Вис., 1924; Meşterul Manole, Buc., 1927; Trilogia culturi, Buc., 1944; Poezii, [Buc.], 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення)— [Вірші], в кн.: Антологія румунської поезії, М., 1958.
Літ.: Crohmălniceanu О. S., Lucian Blaga, [Buc.], 1963; Micu D., Lirica lui Lucian Blaga, [Buc.], 1967; Bălu., Contemporaneitate şi etern în poezia lui Lucian Blaga, «Viaţa romînească», 1968 № 8.
