Биття, коливання з періодично змінною амплітудою, накладення, що виникають в результаті, два гармонійних коливань з декілька різними, але близькими частотами. Б. виникають унаслідок того, що різниця фаз між двома коливаннями з різними частотами весь час змінюється так, що обидва вагання виявляються в якийсь момент часу у фазі, через деякий час — у протифазі, потім знову у фазі і т.д. Якщо А 1 і А 2 — амплітуди двох коливань, що накладаються, то при однакових фазах коливань амплітуда результуючого вагання досягає найбільшого значення A 1 + A 2 , а коли фази коливань протилежні, амплітуда результуючого вагання падає до найменшого значення A 1 — A 2 . У простому випадку, коли амплітуди обох коливань рівні, їх сума досягає значення 2А при однакових фазах коливань і падає до нуля, коли вони протилежні по фазі ( мал. ). Результат накладення вагання можна записати у вигляді:
де w 1 і w 2 — відповідно кутові частоти двох гармонійних коливань, що накладаються (початкові фази обох коливань вважаються рівними нулю, т.к. оні не грають ролі в утворенні Б.; грає роль лише різниця фаз між обома коливаннями, яка весь час міняється від 0 до 2p).
Якщо w 1 і w 2 мало розрізняються, то у вираженні (1) величину
можна розглядати як повільно змінну амплітуду вагання
Кутова частота W = w 1 — w 2 ; називається кутовою частотою Б. Саме, оскільки частота w 1 + w 2 багато більше частоти Б., ми маємо право розглядати змінну величину (2) як амплітуду коливань (3), т.к. велічина (2), хоча і не постійна (якою має бути амплітуда), але змінна лише повільно. У міру зближення частот w 1 і w 2 частота Б. зменшується, зникаючи при w 1 ® w 2 («нульові» Б.), цим користуються при налаштуванні музичних інструментів. У радіотехніці гетеродинний прийом (див. Гетеродин ) називається «Прийомом на Б.». Суть його полягає в тому, що якщо 2 гармонійних коливання подати на нелінійний елемент — детектор, то виходить гармонійне вагання з різницевою частотою W. Т. до. різницева частота багато нижче частоти коливань, що приймаються, то при деяких співвідношеннях частот вона може сприйматися на слух.
Визначення частоти тону Б. між вимірюваним і еталонним ваганням — один з найбільш точних методів порівняння вимірюваної величини з еталлонной, широко вживаний на практиці. З допомогою Б. можна виявити надзвичайно малі різниці частот; тому «метод Б.» застосовують у всіляких приладах для виміру частот, ємкості, індуктивності і т.д.
Літ.: Горелік Р. С., Коливання і хвилі, 2 видавництва, М., 1959.
