Бехистунськая напис, напис древнеперсидського пануючи Дарія I (правив в 522—486 до н.е.(наша ера)), висічена на скелі Бехистун (Бісутун, Бісотун) (на території сучасного Ірану, близько 100 км. на З. від Хамадана); складається з т.з. Великого напису і ряду малих. Перша розпадається на три великі тексти з одним і тим же вмістом, написаних відповідно трьома пологами клинопис на трьох мовах: древнеперсидськом, еламськом і вавілонському. Вперше стала доступною для науки після того, як Р. Роулінсон списав її в 1835—47 і в основному прочитав.
Дешифровка клинопису персидського тексту дала ключ до дешифровки клинописного листа інших народів Древнього Сходу.
За змістом Би. н. представляє офіційну версію подій, що розвернулися в ахеменідськой державі після смерті Кіра II, переважно в 522—519 до н.е.(наша ера) Б. н. повідомляє про повстання мага Гаумати, його вбивстві змовниками з середовища персидської знаті і запануванні Дарія I, про повстання, що послідували, і придушення їх, про похід Дарія I до Середньої Азії.
Літ.: Абаєв Ст І., Переклад персидського тексту Великий, або Бехистунськой написи, в кн.: Хрестоматія по історії Стародавнього світу, 2 видавництва, т. 1, М., 1950, с. 255—63; Дандамаєв М. А., Бехистунськая напис і античні автори про Бардії — Гаумате, «Короткі повідомлення інституту народів Азії АН(Академія наук) СРСР», 1962, ст 46; Струве Ст Ст, Етюди по історії Північного причорномор'я, Кавказу і Середньої Азії, Л., 1968, гл.(глав) 1—3; Тюрін Ст О., До встановлення значення социально-економіч. термінів Бехистунськой напису, в збірці: Тр. інституту мовознавства АН(Академія наук) СРСР, т. 6, М., 1956 (бібл.); Trömpel-mann L. Т., Zur entstehungsgeschichte des Monuments Dareios I von Bisutun..., «Archäologischer Anzeiger», 1967 № 3.
