Беті (Bethe) Ханс Альбрехт (р. 2.7.1906, Страсбург, Німеччина), фізик-теоретик. Закінчив Мюнхенський університет в 1928 і викладав в університетах Німеччини. У 1933 емігрував до Англії, з 1935 в США. З 1937 професор Корнеллського університету в Ітаке (штат Нью-Йорк). У 1943—46 працював в лабораторії Лос-Аламос. Основні роботи Б. відносяться до квантовій механіці і її застосуванням до теорії атома, теорії металів, взаємодії часток з електромагнітним полем, теорії елементарних часток і теорії атомного ядра. Б. належить важлива формула для визначення втрат енергії зарядженою часткою, рухомою в речовині. У теорії елементарних часток широко застосовується рівняння Беті — Солпітера, що описує систему двох взаємодіючих часток. Би. вказав найбільш вірогідний конкретний цикл ядерних реакцій, що є джерелом внутрізоряної термоядерної енергії. Нобелівська премія (1967).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Квантова механіка простих систем, Л.— М., 1935; Електронна теорія металів, Л.— М., 1938 (совм. з А. Зоммерфельдом); Лекції з теорії ядра, М., 1949.
