Беріташвілі (Берітев) Іван Соломонович [р. 29.12.1884(10.1.1885), сіло Веджіні Тіфлісськой губернії], радянський фізіолог, засновник і керівник фізіологічної школи в Грузії, академік АН(Академія наук) СРСР (1939), АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944), АН(Академія наук) Грузинською РСР (1941), Герою Соціалістичного Труда (1964). Закінчив Петербурзький університет (1910). У 1915—19 приват-доцент в Одеському університеті. З 1919 професор Тбіліського університету, з 1935 також директор інституту фізіології при Тбіліському університеті, з 1941 директор, а з 1951 науковий керівник інституту фізіології АН(Академія наук) Грузинською РСР.
Роботи Б. відносяться до фізіології м'язової і нервової систем. Би. встановив, що для кожного рефлекторного руху кінцівки існує координуючий апарат в тих сегментах спинного мозку, куди вступають чутливі нервові волокна від даній кінцівці, визначив, що при координованих рухах центральне гальмування протікає так само ритмічно, як і збудження. Виявив при кожному рефлекторному акті загальне центральне гальмування, здійснюване в спинному мозку т.з. желатінозной субстанцією Роландо, в середніх відділах головного мозку — ретикулярною формацією, в новій корі — сплетенням дендриту кліток першого шару. Б. встановив виникнення двосторонніх тимчасових зв'язків при утворенні кожного умовного рефлексу, а також утворення умовних рефлексів при зворотному порядку поєднання, коли безумовне роздратування передує умовному. Вивчаючи поведінку хребетних тварин по методиці вільних рухів, Би. виявив у них образну психонервову діяльність — головного регулювальника поведінки високоорганізованих хребетних. Детально вивчив одну з форм психічної діяльності — просторову орієнтацію хребетних тварин і людини — і встановив істотне значення в цій орієнтації лабіринтових рецепторів поряд із зрітельнимі. З 1959 Би. вивчає в аспекті (від риб до мавп) філогенезу явища образній і емоційній пам'яті, встановивши роль в них різних відділів великого мозку. Державна премія СРСР (1941). Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Вчення про основні елементи центральної координації скелетної мускулатури, Петроград, 1916; Індивідуально-придбана діяльність центральної нервової системи, Тіфліс, 1932; Загальна фізіологія м'язової і нервової системи, М., 1937; Про нервові механізми просторової орієнтації вищих хребетних тварин, Тб., 1959; Нервові механізми поведінки вищих хребетних тварин, М., 1961; Від спинномозкової координації руху до психонервової інтеграції поведінки, «Вісник АН(Академія наук) СРСР», 1966 № 7: О образній психонервовій діяльності тварин, М., 1966; Пам'ять хребетних тварин, її характеристика і походження Тб., 1968; Структура і функції кори великого мозку, М., 1969.
