Берінг Вітус Іонассен
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Берінг Вітус Іонассен

Берінг (Bering) Вітус Іонассен (у документах часто — Іван Іванович) (1681 — 8.12.1741), мореплавець, офіцер російського флоту, капітан-командор. Вихідець з Данії. Запрошений на російську службу в 1703. До 1724 плавав на Балтійському і Азовському флотах. У 1725 призначений начальником 1-ої Камчатської експедиції (1725—30), офіційною метою якої було рішення питання про наявність перешийка або протоки між Азією і Америкою. Важливу роль в організації і роботах експедиції грав помічник Б.— А. І. Чиріков . Експедиція обійшла східний берег Камчатки, південний і східний береги Чукотки, пройшла через протоку (названий згодом ім'ям Би.), не знаючи цього, до 67°18'', де втратила із виду землю, і повернулася назад, не вирішивши питання про протоку. У 1733 Би. був призначений начальником 2-ої Камчатської експедиції. Він повинен був пересікти Сибір і від Камчатки відправитися для дослідження берегів Північної Америки. Б. на судні «Святий Петро» 17 липня 1741 досяг побережжя Північної Америки. Відкрив деякі з Алеутських островів. По дорозі назад помер під час зимівлі на острові, що нині носить його ім'я. Ім'ям Би. названо також море на С. Тіхого океану.

Літ.: Берг Л. С., Відкриття Камчатки і експедиції Берінга. 1725—1742, 3 видавництва, М-коди.—Л., 1946; Белов М. І., Арктичне мореплавання з прадавніх часів до середини 19 ст, М., 1956; Греків Ст І., Нариси з історії російських географічних досліджень в 1725—1765 рр., М., 1960.

Ст І. Берінг.

Плавання В. І. Берінга і А. Н. Чирікова.