Беріллізация, насичення поверхні виробів із сталі (інколи з ін. сплавів) берилієм з метою оберігання від окислення при температурах до 1100°С. У зовнішній зоні беріллізованного шару утворюються берілліди різних металів (заліза, хрому і ін.) і карбід берилія Be 2 З, збільшуюча твердість і опірність газової корозії. Б. проводять в порошкоподібних сумішах або в газових середовищах. Наприклад, за 4 ч при 1050°С на стали 10 утворюється беріллізованний шар товщиною 0,15—0,2 мм, твердістю Hv=14—15 Гн/м 2 (1400—1500 кгс/мм 2 ) . Би. застосовують рідко, лише для відповідальних жароміцних сплавів.
