Берсенев Іван Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Берсенев Іван Миколайович

Берсенев (псевдонім; справжнє прізвище Павліщев) Іван Миколайович [11(23) .4.1889, Москва, — 25.12.1951, там же], російський радянський актор і режисер, народний артист СРСР (1948), професор. Член КПРС з 1947. Вчився в Київському університеті. Займався в драматичній школі Е. А. Лепковського. Сценічну діяльність почав в 1907 в Києві. У 1911 вступив в трупу МХТ(Московський Художній театр), грав тут ролі судового слідчого («Живий труп» Л. Н. Толстого), Петра Верховенського («Микола Ставрогин» по роману Достоєвського «Біси») і ін. У 1924—36 актор, з 1928 одночасно один з художніх керівників МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а 2-го. Ролі: Борис Годунов («Смерть Іоана Грізного» А. До. Толстого), Хвилинка («Марнотратник» Леськова), Іуда Головльов («Тінь визволителя» Сухотіна по твору Салтикова-щедріна «Господа Головльови»), Пьер Массубо («Благання про життя» Деваля) і ін. З 1925 виступав як режисер. Перша значна режисерська робота — «Дивак» Афіногенова (1929, спільно з А. І. Чебаном; Би. грав роль Гористого).

  В 1936—38 працював в Театрі ним. МОСПС; здійснив постановку спектаклю «Салют, Іспанія!» Афіногенова (1936) і ін., зіграв роль Дон Гуана («Кам'яний гість» Пушкіна). З 1938 художній керівник і провідний актор Театру ним. Ленинского комсомолу. Режисерські і акторські роботи Б. відрізняли висока культура, гостра публіцистічность, чіткість ідейного задуму. У співдружності з драматургами він створив ряд спектаклів, в центрі яких образ сучасного радянського позитивного героя: «Парубок з нашого міста» Симонова (1941), «Так і буде» Симонова (1944, грав роль полковника Савельева), «Фронт» Корнейчука (1942, грав роль Мирона Горлова), «Юність отцов» Горбатова (1943), «За тих, хто в морі!» Лавренева (1947) і ін. Поставив також спектакль «Мій син» Гергея і Литовського (1939) і ін. Найбільші ролі: Хельмер («Нора» Ібсена, режисери Берсенев і С. Ст Гиацинтова), Протасов («Живий труп» Толстого), Сирано де Бержерак (однойменна п'єса Ростана) і ін.

  Знімався в кіно з 1914. Був першим виконавцем ролі Павла Власова (у фільмі «Мати», 1920, по М. Горькому). Краща робота — роль Карташова у фільмі «Великий громадянин». Вів педагогічну роботу (ГИТІС).

  Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

  Літ.: Вендровськая Л., І. Н. Берсенев, М., 1950; Іван Миколайович Берсенев, сб.(збірка) статей, М., 1950; Бірман С., Дорога актриси, М., 1959.

І. Н. Берсенев в ролі Протасова («Живий труп» Л. Н. Толстого).

І. Н. Берсенев.

Сцена із спектаклю «Парубок з нашого міста» До. М. Симонова. 1941. Режисер І. Н. Берсенев.