Берков Павло Наумович [р. 2(14) .12.1896, Білгород-Дністровський, — 9.8.1969, Ленінград, похований в Комарове Ленінградської області], радянський літературознавець, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1960). Член-кореспондент Німецькою АН(Академія наук) в Берліні (1967). Професор Ленінградського університету, керівник групи по вивченню російської літератури 18 ст в Інституті російської літератури АН(Академія наук) СРСР (Пушкінський будинок). Основні роботи присвячені російській літературі 18—20 вв.(століття), літературі народів СРСР, історії журналістики 18 ст, бібліографії, книгознавству, взаємозв'язкам російською і зарубіжних літератур.
Соч.: Ломоносов і літературна полеміка його часу. Л., 1936: А. П. Сумароков, Л.— М., 1949; Ст Ст Капніст. Л.— М., 1950; Ст І. Лукин. М-код.—Л., 1950; Історія російської журналістики XVIII ст, М.— Л., 1952; Введення в техніку дослідження літературознавства, Л., 1955; А. І. Купрін, М.— Л., 1956; Російсько-польські літературні зв'язки в XVIII ст, М., 1958; Міжнародна співпраця славістів і питання організації слов'янознавчої бібліографії, М., 1958; Бібліографічна евристика. М., 1960; Введення у вивчення історії російської літератури XVIII ст, ч. 1, Л., 1964; Про людей і книги, М., 1965; Російські книголюби, М-код.—Л., 1967; Literarische Wechselbeziehungen zwischen Rußland und Westeuropa im 18. Jahrhundert, B., 1968.
Літ.: П. Н. Берков (До 6О-летію з дня народження). Список наукових друкарських праць, Л., 1956: Роль і значення літератури XVIII ст в історії російської культури. До 70-ліття з дня народження член-корр. АН(Академія наук) СРСР П. Н. Беркова, М-код.—Л., 1966; Ліхачев Д. С., Серман І. З., П. Н. Берков. [Некролог], «Російська література», 1969 № 3.
