Берзінь Рудольф [9(21) .9.1881, Рига, — 26.1.1949, там же], латиський радянський співець (драматичний тенор) і громадський діяч, народний артист Латвійської РСР (1944). Член Комуністичної партії з 1940. Співу виучувався в Ризі, Копенгагені і Берліні. Сценічну діяльність почав як хориста і драматичного актора в ризьких театрах. Як оперний співець дебютував в Ризі в 1903. Брав участь в Революції 1905—07. Гастролював з 1908 за кордоном (головним чином в Германії). З 1919 соліст Латвійського театру опери і балету (Рига), на сцені якого виконував головні партії. Особливим успіхом користувався в операх Вагнера. З 1940 викладав в Латвійській консерваторії (Рига), з 1944 директор і художній керівник Латвійського театру опери і балету. Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки і медаллю.
Літ.: Grïnfelds N. un Zālïte М., Rudolfs Bérziņš..., Rïga, 1958.
