Березін Ілля Миколайович [19(31) .7.1818, Перм, — 22.3(3.4) .1896, Петербург], російський сходознавець. Закінчив (1837) Казанський університет. Учень М. Казембека . Професор Казанського (1846—55) і Петербурзького (з 1855) університетів. Основні праці по історії, філології, археології країн Близького і Середнього Сходу. У 1842—45 зробив подорож по Дагестану, Закавказзі Туреччині і Ірану, результатом якого з'явилася книга «Подорож по Сходу» (т. 1—2, 1850—52). Би. видав «Збірку літописів» Рашидаддіна (1858—88) з русявий.(російський) пер.(переведення) і примітками, «Бібліотеку східних істориків» (1849—54), «Російський енциклопедичний словник» (т. 1—16, 1873—79) і «Турецьку хрестоматію» (т. 1—3, 1857—90). Склав перше в Росії керівництво по перській мові («Граматика перської мови», 1853).
Соч.: (окрім указ. у ст.): Внутрішній устрій Золотої Орди (по ханських ярликах), СП(Збори постанов) Би, 1850; Recherches sur les dialectes musulmans, pt. 1—2, Casan, 1848—53.
Літ.: Бартольд Ст Ст, І. Н. Березін як історик, «Записки Колегії сходознавців при Азіатському музеї АН(Академія наук) СРСР», (1926), т. 2, ст 1; Самойловіч А. Н., І. Н. Березін, як турколог, там же 1925, т. 1; Ольденбург С., І. Н. Березін, як мандрівник і дослідник іранського говору, там же; Владімірцов Би., І. Н. Березін — монголіст, там же; Данциг Би. М., Російські мандрівники на Близькому Сході, М., 1965, с. 173—77.
