Бергман (Bergman) Яльмар (19.9.1883, Еребру, — 1.1.1931, Берлін), шведський письменник. Вивчав історію і філософію в Упсальськом університеті і в Італії. Виступив в 1905 з драмою «Марія, мати Ісуса». Написав цикл т.з. «бергелагенських» романів (по назві промислового району Швеції): «Заповіт його милості» (1910), «Мемуари небіжчика» (1918), «Маркурелли з Вадчепінга» (1919, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959), «Бабуся і Господь» (1921) «Начальник фру Інгеборг» (1924), «Керрмани в раю» (1927) і ін., в яких реалізм поєднується з фантастикою, психологізмом, сатирою і гротесковим гумором. Роман Би. «Клоун Як» (1930) малює трагічну долю художника на буржуазному світі. Автор сатиричних п'єс «Сім'я Сведенельм» (1925), «Долар» (1926), «Набрід» (1928) і ін.
Соч.: Samlade skrifter, bd 1—30, Stockh., 1949—58; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Розповіді, в збірці: Шведська новела XIX—XX вв.(століття), М., 1964.
Літ.: Levander Н., Hjalmar Bergman, Stockh., 1957: Ek S., Verklighet och vision, Stockh., 1964.
