Бергамін (Bergamin) Хосе (р. 1895, Малага), іспанський письменник і критик. Виступив в літературі в 1923 (книга афоризмів «Ракета і зірка»). Учасник демократичного руху; в період Народного фронту (1936—39) президент Союзу антифашистської інтелігенції. У 1939—58 в еміграції. У 1963 виїхав до Уругваю, потім до Франції. Член Усесвітньої Ради Міра. Автор збірки «Необдумані вчинки» (1933), книги про творчість Ф. Гойі «Статуя дона Танкредо» (1934), сатиричних віршів. У драмах «Дочка божа» (1942), «Юна партизанка»
(1945) Би., що надихнув подвигом Зої Космодемьянськой, розповів про народний опір фашизму. Опублікував збірки нарисів: у 1957 — «Мистецтво слова», в 1962 — «Після повернення», в 1964 — «Приглушений голос».
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Ми захищаємо культуру, «Інтернаціональна література», 1937 № 7.
Літ.: Кельін Ф., Хосе Бергамін, «Інтернаціональна література», 1942 № 3—5; лютневий А., П'єси іспанських республіканців, «Театр», 1945 № 3—4.
