Бергамот
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бергамот

Бергамот,

  1) назва декількох сортів груші, що мають плоди плоско-округлої форми: Б. осінній, Би. літній червоний, Би. мускатний, Би. волжський і ін. З них найбільш популярний Би. осінній — старовинний російський осінній сорт народної селекції. Плоди середньої величини, темно-зелені з цегельно-бурим рум'янцем. М'якоть біла, зерниста, винно-солодкого смаку, з приємним ароматом. Починає плодоносити на 7—9-м-коді року; врожайність 1—2 ц з дерева. Поширений в середній смузі РРФСР, в Латвії, Литві.

  2) Би. Citrus bergamia — невелике вічнозелене плодове дерево (висота 3—5 м-коду ) , сімейство рутових підродини помаранчових. Листя овально-продовговате, довжиною 6,5 — 13,5 див. шириною 2,5—7,5 см, загострені або тупі, зверху темно-зелені, знизу ясно-зелені. Плоди середньої величини, грушовидної форми, діаметром 4,5—6,0 див. Шкірка плоду золотисто-жовта із специфічним запахом. М'якоть кислувата або кисла, злегка гіркувата, мало їстівна. Плодоносити починає у віці 7—8 років. Відомо 5 різновидів. Би. введений в культуру в 17 ст на Середземномор'ї. У СРСР культивується в невеликій кількості на Чорноморському побережжі (Грузинська РСР). З шкірки плодів, а також з квіток, листя і молодих втеч отримують бергамотове ефірне масло (близько 1,75%), вживане в парфюмерній і кондитерській промисловості. Агротехніка Б. така ж, як і в ін. цитрусових культур.