Бера закон, положення, що пояснює причину підмиву берегів річок, поточних у напрямі меридіана: у Північній півкулі — правих, а в Південному — лівих. До. М. Бер в 1857 пояснив вказане явище впливом обертання Землі. Відомо, що тіло, рухоме поступально в системі, що обертається, випробовує Коріоліса прискорення . В разі руху водного і повітряного потоку із швидкістю v на поверхні Землі на широті j це прискорення рівне 2 w v sin j (де w — кутова швидкість обертання Землі) і направлено управо по відношенню до швидкості руху в Північній півкулі, вліво — в Південному.
На екваторі прискорення Коріоліса дорівнює нулю, а найбільше його значення — в полюсів, тому Б. з. сильніше позначається в середніх і високих широтах. По відношенню до повітряним потокам (вітрам) у вільній атмосфері дія цього чинника добре вивчена, так само як і відносно морських і океанічних течій. Складніше справа йде в разі руслового потоку, до якого відноситься Б. з., оскільки береги перешкоджають відхиленню потоку; це приводить до підмиву відповідного берега. Ефект Би. з. прямо пропорційний масі рухомої води і ясно помітний лише в долинах крупних річок, майже не виявляючись на малих річках. Крім того, розмивши відповідного берега часто затушовується основним нахилом місцевості, геологічною будовою долини і ін. чинниками. Прикладами, підтверджуючими Б. з., може служити будова берегів річок Дніпра, Дону, Волги, Обі, Іртиша і Олени; Дунай і Нил також в більшій частині своєї течії мають високий правий берег і низький лівий. У Південній півкулі річки з крутими лівими берегами є в Новій Зеландії і в Південній Америці.
