Беннеттіти (Bennettitales), група викопних деревовидних голосеменних рослин, близьких сучасним саговникам . Названі по імені англійського ботаніка Дж. Беннетта (J. Bennett, 1801—76). Стебло просте або гіллясте, в деяких Би. — боченковідний. Листя, як правило, перисте, рідше прості. Квітки, розташовані в пазухах листя, у більшості Б. обох статей. Насіння з двома сім'ядолями, без ендосперма. Б. сталися, ймовірно, від насінних папоротеподібних палеозою, з'явившись в кам'яновугільному періоді; найбільшого розвитку досягали в юрський період і першій половині мелового. В цей час Би. були поширені по всій земній кулі, число ж їх в Північній Азії (сибірська палеофлористична область) в юрський період було незначним. Зникли на початку пізньої крейди. Налічується близько 20 пологів Б. Наїболєє вивчені з них (досліджені органи розмноження) 4 роди.
