Беннігсен Леонтій Леонтьевіч (10.2.1745, Брауншвейг, — 3.10.1826, Бантельн), служив на офіцерських посадах в армії Ганновера, з 1773 на російській службі, генерал від кавалерії (1802), барон, з 1812 граф. Учасник палацового перевороту 11 березня 1801 (вбивство Павла I). Військову кар'єру будував на інтригах і брехливих донесеннях. У російсько-пруссько-французькій війні 1806—07 командував корпусом, потім був головнокомандуючим; потерпів поразку при Фрідланде (1807). Під час Вітчизняної війни 1812 з серпня виконуючий обов'язки начальника Головного штабу російських армій. У листопаді знятий з цього поста за інтриги і протидію М. І. Кутузову. Командував армією під час закордонних походів 1813—14. У 1814—18 командувач 2-ою російською (південною) армією. За невміле командування звільнений в 1818 із служби.
