Беляєв Олександр Романовіч [4(16) .3.1884, Смоленськ, — 6.1.1942, р. Пушкін Ленінградської області], російський радянський письменник. Один з основоположників радянської науково-фантастичної літератури. Його книги присвячені проблемам науки і техніки майбутнього: «Голова професора Доуеля» (1925), «Острів загиблих кораблів» (1926—27), «Над безоднею» (1927), «Людина-амфібія» (1928), «Боротьба в ефірі» (1928), «Стрибок ні в що» (1933), «Зірка КЕЦ» (1936) «Дивне око» (1935), «Лабораторія Дубльве» (1938), «Під піднебінням Арктики» (1938) і ін. Кращі твори Б. відрізняються соціальною гостротою, в них поєднуються науковість, цікавість і гумор.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—8, М., 1963—64.
Літ.: Ляпунов Би., А. Беляєв. Крітіко-біографіч. нарис, М., 1967.