Беляєв Віктор Михайлович [25.1(6.2) .1888, Ніжне-Уральськ, — 16.2.1968, Москва], радянський музикознавець, доктор мистецтвознавства (1944). У 20-х рр. один з активних пропагандистів радянської музики у вітчизняному і зарубіжному друці. У 1938—60 (з перервами) викладав теоретичні і музично-історичні дисципліни в Ленінградській і Московській консерваторіях (з 1943 професор). З 1959 старший науковий співробітник інституту історії мистецтв. Займався вивченням музики народів СРСР, музичній палеографії. Його праці «Білоруська народна музика» (1941), «Староруська музична писемність» (1962), «Нариси по історії музики народів СРСР» (випуски 1—2, 1962—63) і ін. — значний вклад в радянське музикознавство. Багато статей Би. опубліковані в зарубіжних музичних журналах. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Лuт. Беляєв Ст, 25 років науково-музичній діяльності (Творчий самоотчет), «Радянська музика», 1937 № 6, с. 105—109: Келдиш Ю., Ст М. Беляєв, там же, 1963 № 2, с. 142—143; Krader Barbara L., Viktor Mikhailovich Beliaev..., «Ethnomusicology», Middletown (Conn.), 1968, v. 12 № I, January (з прілож. списку соч.(вигадування)).
