Беляєв Євгеній Олександрович [9(21) .2.1895, Ржев, — 5.9.1964, Москва], радянський історик, фахівець з історії ісламу і історії арабських країн в середні віки, доктор історичних наук (1962), почесний член АН(Академія наук) ОАР(Об'єднана Арабська Республіка) (1964). Закінчив Московський інститут сходознавства (1922), з 1924 викладач цього інституту, а також Військового інституту іноземних мов. У 1945—55 завідувач кафедрою історії країн Близького і Середнього Сходу в Московському інституті сходознавства, потім в інституті міжнародних відносин. З 1951 старший науковий співробітник інституту сходознавства АН(Академія наук) СРСР. Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.
Соч.: Мусульманське сектантство, М., 1957: Утворення арабської держави і виникнення ісламу..., у кн.: Доповіді радянської делегації на XXIII Міжнародному конгресі сходознавців, М., 1954; Араби іслам і арабський халіфат в раннє середньовіччя, М., 1965 (На англ.(англійський) яз.(мова) — L., 1969; то ж, N. Y., 1969); Список основних опублікованих робіт, «Народи Азії і Африки», 1965 № 1.
