Белов Григорій Акинфовіч [6(18) .12.1895, село Вахонькино Вологодської губернії, — 13.9.1965, Ярославль], російський радянський актор, народний артист СРСР (1956). Член КПРС з 1942. Почав сценічну діяльність в 1917. У 1933—40 працював в Архангельському театрі, з 1945 в Ярославському їм. Волкова. Велике місце в творчості Б. займала драматургія М. Горького. Грав ролі: Нила («Міщани»), Петра («Останні», 1936), Власа («Дачники», 1937) Черкуна («Варвари», 1939), Васьки Попелу, Сатину і Барона («На дні»), Сомова («Сомів та інші», 1953). Створив ряд значних образів в п'єсах радянських драматургів: Вершинін («Бронепоїзд 14-69» Вс. Іванова), Чапаєв (однойменна п'єса по повести Д. Фурманова), Воропаєв («Щастя» Павленко). Грав роль Бориса Годунова в трагедії «Цар Федір Іоанновіч» А. К. Толстого (1956) і ін. Знімався в кіно, за виконання ролі Мічуріна в однойменному фільмі удостоєний Державної премії СРСР (1949). Нагороджений орденом Леніна.
