Бек-Назаров Амо (Амбарцум) Іванович [19(31) .5.1892, Ерівань, — 27.4.1965, Москва], радянський актор, режисер і кінодраматург, народний артист Вірменської РСР (1935). У дореволюційному кіно (почав зніматися в 1914) здобув популярність як актор, виконуючий ролі романтичних героїв в мелодрамах і салонових драмах. Після встановлення Радянської влади Б. брав активну участь в створенні кінематографії Вірменії, Грузії, Азербайджану. У 1921 він очолював кіносекцію Наркомпроса Грузії. У 1924 здійснив свою першу режисерську роботу — поставив фільм «В ганебного стовпа» (по роману А. Казбеги «Батьковбивця»). У 1925 був запрошений Раднаркомом Вірменії очолити національну кінематографію республіки, що зароджується. Поставив тут фільми: «Намус» (1925, по роману А. Ширванзаде), «Заре» (1927), «Хаспуш» (1928), «Будинок на вулкані» (1929). Ці картини і особливо фільм «Пепо» (1935) — екранізація однойменної комедії Р. Сундукяна — багато в чому визначили реалістичний напрям вірменській художній кінематографії, фільми Б. — правдиві, яскраві по національному колориту, відрізняються емоційною насиченістю, темпераментом, значними акторськими роботами. Серед фільмів Би. також «Севіль» (1929, по однойменній п'єсі Джабарли), «Ігденбу» (1930), «Зангезур» (1938; Державна премія СРСР, 1941),»Давід-Бек» (1944), «Анаїт» (1947), «Насреддін в Ходженте, або Зачарований принц» (1960 спільно з Е. А. Карамяном) і ін. Був автором сценаріїв багато своїх фільмів. У 1966 ім'я Б. привласнено кіностудії «Арменфільм». Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Записки актора і режисера кіно, М., 1965.
Літ.: Вельтман С. А., Бек-Назаров, М-код.—Л., 1937.
