Бекзадян Олександр Артемьевіч (Арутюновіч) (1879 — 1.8.1938), радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1903. Народився в р. Шуша в сім'ї чиновника. Вчився в Київському політехнічному інституті; закінчив Цюріхський університет (1911). У 1904 член Бакинського, в 1905 член Закавказького союзного комітетів РСДРП. Вибраний делегатом 4-го з'їзду РСДРП (1906), але по дорозі на з'їзд арештований. Після втечі з тюрми емігрував (1906). Учасник Паризької наради більшовиків (1911), на якій вибраний кандидатом в члени Комітету закордонної організації більшовиків (КЗО). Учасник конгресу Базеля 2-го Інтернаціоналу (1912). Делегат РСДРП на з'їзді Німецької соціал-демократичної партії в Йене (вересень 1913). З-за кордону повернувся в 1914. Вів партійну роботу до Закавказзі. Після Лютневої революції працював в Баку, потім на Північному Кавказі. У 1919—20 член Заккрайкома РКП (би). У 1920—21 заступник голови Ревкома і нарком закордонних справ Радянської Вірменії. Делегат 10-го з'їзду РКП (б) (1921). У 1922 член радянської делегації на Генуезькій конференції. У 1922—26 працював в торгпредстві СРСР в Германії. У 1926—30 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) і нарком торгівлі ЗСФСР. В 1930—34 посол СРСР в Норвегії, в 1934—37 — в Угорщині.
