Беккаріа (Beccaria) Чезаре (15.3.1738, Мілан, — 28.11.1794), маркіз ді, італійський просвітитель, юрист і публіцист. Вчився в ієзуїтській колегії, міру доктора прав отримав в університеті Павії. Знаходився під впливом ідей французьких просвітителів, яких він проводив в області кримінального права. Автор відомої роботи «Про злочини і покарання» (1764), в якій вперше даний критичний розбір всієї системи сучасного Б. кримінального законодавства і практики його вживання. Для розвитку буржуазного кримінального права велике значення мали ідеї Б. про необхідність відповідності покарання тягаря досконалого злочину, боротьба Б. за принцип рівності станів в області кримінального права і ін. Би. рішуче виступав проти тортур і інших методів «доведення», властивих феодальному судочинству. Кажучи про дороги запобігання злочинності, Би. вважав, що вона лагіднітиме у міру пом'якшення вдач і підвищення культури. Праці Б. зіграли серйозну роль у формуванні буржуазно-демократичних принципів кримінального права європейських держав 18—19 вв.(століття), а також зробили великий вплив на доктрину так званої класичної школи кримінального права.
Літ.: Берков П. Н., Книга Чезаре Беккарії «Про злочини і покарання» в Росії, в збірці: Росія і Італія, М., 1968.
