Безполуменеве підривання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Безполуменеве підривання

Безполуменеве підривання, засноване на перетворенні енергії потенційною в кінетичну рідких (патрони кардокс), твердих (патрони гідрокс, нітрокс, хемікол) і газоподібних речовин, стислих до високого тиску (патрони аердокс), здібних до швидкого випару, розширенню або до хімічної реакції. Б. ст супроводиться виділенням великого об'єму   інертних (пламягасящих) газів, які виробляють руйнування без освіти полум'я. Застосовують в шахтах, сверхкатегорних по газу і небезпечних по пилу; у шахтах, що поставляють сортове вугілля високої якості, а також для унікальних вибухів (підривання частин будівель, пристрій свайних фундаментів під високовольтними лініями, очищення доменних печей від шлаків, що спеклися, — «козлів»). Би. ст безпечно в метано- і пилоповітряному середовищі, покращує санітарно-гігієнічні умови праці шахтарів, дозволяє отримувати крупнокускове вугілля за рахунок зниження виходу штибу і дрібниці. Б. ст застосовують в СРСР, США, Англії, Франції, Польщі, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Югославії і ін. Патрони кардокс створені в Англії (1920), США (1926), СРСР (1932); аердокс — в США (1934), Англії (1952), СРСР (1958); гідрокс (мал.) — в СРСР (1931), Англії (1946).

  Би. ст удосконалюється у напрямі створення механізованих агрегатів по заряджанню і підриванню патронів при проходці гірських вироблень, створення методу багатократного використання саморушного патрона при безлюдній виїмці вугілля, розробки методу водоповітряного відбою (з використанням гідравлічного ефекту).

  Літ.: Адамідзе Д. І., Однопозов З. А., Безполуменеве підривання за кордоном, М., 1965; Штейнбук Ст Л., Безполуменеве підривання на вугільних шахтах, До., 1963.

  Ст М. Комір, З. А. Однопозов.

Схема патрона гідрокс: 1 — електротермічний елемент; 2 — речовина заряду, що ініціює; 3 — заряд; 4 — паперова гільза.