Баяті (аль-Баяті) Абд аль-Ваххаб (р. 1926, Багдад), іракський поет. Народився в сім'ї торговця. Закінчив педагогічний інститут, був викладачем (1950—54). Опублікував збірки віршів «Ангели і біси» (1950) і «Розбиті глеки» (1955). За вірші проти колоніалізму і реакційного уряду Нурі Саїда піддавався репресіям. У 1955 виїхав в еміграцію; у Каїрі опублікував збірки «Слава дітям і оливі» (1956), «Вірші у вигнанні» (1958). У збірках «Двадцять поем з Берліна» (1959), «Слова, які не помруть» (1960) передані враження про СРСР і інші соціалістичні країни. Б. належать поема «Ленін» (1961) і «Послання Назиму Хикмету» (Бейрут, 1956). Тема історико-філософської п'єси «Суд в Нішапуре» (1963) — трагедія людини, відірваної від батьківщини. Збірка «Полум'я і слова» (Бейрут, 1964) містить вірші про національно-визвольну війну в Алжірі. Переклав арабською мовою вірші П. Елюара, Л. Арагона і ін.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Вірші у вигнанні, М., 1958; Дорога свободи, М., 1962: Зелений місяць, М., 1963.
