Баялінов Касимали (р. 15.9.1902, місцевість Кок-Мойнок, нині в Іссик-Кульськом районі Киргизкою РСР), киргизький радянський письменник. Народився в сім'ї кочівника-скотаря. Почав писати в 1923. Повість Би. «Аджар» (1928) про трагічну долю жінок в дні Середньоазіатського повстання — перший реалістичний твір киргизкою прози. У 1929—40 писав розповіді про нову життя Радянської Киргизії («Мурат», «Щасливий табунник»). Військовій темі присвячений цикл розповідей «У вогні». Стаття Б. «Деякі пропозиції панові Пойнтону» (1948) викривала наклеп англо-американських імперіалістів, що намагалися заперечувати розквіт національних культур в СРСР. У повести «На берегах Іссик-Куля» (1947) показано життя колгоспного села в дні війни. Повість «Доліна Курмана» (1958) малює один з епізодів повстання 1916. Роман «Братство» (1962; русявий.(російський) пер.(переведення) 1965, перєїзд. 1967) пройнятий ідеями братерства народів, пролетарського інтернаціоналізму.
Соч.: Кел боюнда, Фр., 1959; Боордоштор, 2 видавництва, Фр., 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Щастя. Повести і розповіді, М., 1948; Долина Курмана. Повести, розповіді, нариси, Фр., 1958; Аджар, Фр., 1965; Братерство. Трилогія, кн. 1, Фр., 1965.
Літ.: Тулегабилов М., Касимали Баяліновдун чигармачилик жолу, Фр., 1966.