Башлар (Bachelard) Гастон (27.6.1884, Бар-сюр-Об, — 16.10.1962), французький філософ, що поклав почало так званого неорационалізму. Член Академії моральних і політичних наук (1955). З 1919 по 1930 професор фізики і хімії в коллеже Бар-сюр-Об, з 1940 керував в Сорбонне кафедрою історії і філософії наук, потім — Інститутом історії наук. Вихідний принцип філософії Б. — поняття «Нового наукового розуму», яке, по думці Б., є вираженням сучасному рівню пізнання. Б. у дусі неокантіанства стверджує, що об'єкт наукового пізнання (наприклад, сучасної фізики) виступає не як реальність, а як модель, що з'явилася результатом попередньої логічної і експериментальної діяльності; безпосередня даність природи грає тут роль приводу (pretexte) для наукової думки, а не об'єкту знання (див. «Le nouvel esprit scientifique», P. 1934, р. 6). Стикнутися з реальними елементами світу дозволяє творча уява, що оперує образами.
Соч.: Le rationalisme applique, P., 1949; Le materialisme rationnel, P., 1953.
