Батіцкий Павло Федорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Батіцкий Павло Федорович

Батіцкий Павло Федорович [р. 14(27) .6.1910, Харків], Маршал Радянського Союза (1968), Герой Радянського Союзу (7 травня 1965) .Член КПРС з 1938. Народився в сім'ї робітника-українця. Закінчив кавалерійську школу (1929), Військову академію ним. Фрунзе (1938) і Військову академію Генштабу (1948). До Великої Вітчизняної війни командував ескадроном, працював в Генштабі, був начальником штабу бригади і дивізії. Під час Великої Вітчизняної війни начальник штабу і командир стрілецької дивізії на Північно-західному фронті (червень 1941 — липень 1943), потім командував 73-м-код і 128-м-код стрілецькими корпусами на Воронежському, 1-м-код і 2-м-код Українському і 1-м-код Білоруському фронтах, брав участь в звільненні України, Білорусії, Молдавії, розгромі німецько-фашистських військ в Східній Пруссії, узятті Берліна і звільненні Праги. З 1948 по 1950 начальник штабу району ППО(протиповітряна оборона), потім начальник Головного штабу ВПС(військово-повітряні сили) і 1-й заступник Головкому ВПС(військово-повітряні сили) (1950—53), 1-й заступник командувача військами Московського військового округу (1953—54). З 1954 командувач військами Московського округу ППО(протиповітряна оборона), а з 1965 1-й заступник начальника Генштабу Озброєних Сил СРСР. З липня 1966 головнокомандуючий військами ППО(протиповітряна оборона) країни і заступник міністра оборони СРСР. Кандидат в члени ЦК КПРС з 1961, член ЦК КПРС з 1966. Депутат Верховного Ради СРСР 6-го і 7-го скликань. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 5 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ій мірі, Кутузова 1-ої і 2-ої міри, а також медалями.

П. Ф. Батіцкий.