Батлейка, бетлейка (від Betleem — польськ.(польський) назва м. Віфлєєма), народний ляльковий театр.(театральний) Почав розвиватися в Білорусії з 16 ст Існував також під назвою «Жлоб», «Віфлєєм», «Яселка», «Вяртеп». Виникнення Б. пов'язано з різдвяними святами (згідно з Євангелієм, Віфлєєм — місце народження Христа). Поширенню Б. сприяли мандруючі семінаристи. У вистави Б. входили: релігійна п'єса «Цар Ірод», народна драма «Цар Максиміліан», жанрові сценки «Матей і доктор», «Антон з козою і Антоніха», «Вольський — купець польський», «Берка-корчмар», «Циган і циганка» і ін. Ці сценки були насищени соціальною сатирою, висміювали представників експлуататорських класів (поміщика, корчмаря і т.п.), протиставляючи їм позитивних героїв з народу. Сценою для вистав Би. служив ярусний ящик, вистави влаштовувалися у верхньому і нижньому ярусах. Дерев'яні ляльки на стрижнях рухалися по прорізах в підлозі ярусів. Існували Б., влаштовані за принципом тіньового театру (Вітебськ, Веліж), і Б. із змінними прозорими декораціями (Докшици). Б. існував до початку 20 ст
Літ.: Шейн П. Ст, Вертеп, або бетлейки (батлейки), в його кн.: Матеріали для вивчення побуту і мови російського населення Північно-західного краю, т. 3, СП(Збори постанов) Би, 1902; Перетц Ст Н., Ляльковий театр на Русі, СП(Збори постанов)Б, 1895 (отд. отт. з «ЄЇТ». Сезон 1894—1895 рр.); Бядуля 3., Бетлейка і Беларуськi театр, «Вісник Народного Комісаріату освіти ССРБ», Мінськ, 1922 №3—4, 11—12; Баришев Р. І., Художнє оздоблення білоруського лялькового театру батлейки, в кн.: Білоруське мистецтво. Сб. статей і матеріалів, Мінськ, 1957.
