Батирь, бахадур (тюрк. — сміливець, багатир, силач, від древнетюркського багатур — хоробрий воїн), звання, яке давалося у тюркських народів і монголів окремими особам за військові заслуги. З Би. формувалася феодальна знать. Термін «Би.», що увійшов до вживання не пізніше 6 ст, широко поширений у фольклорі і побуті тюркського народів. У сучасній літературі деяких народів СРСР героїв Великої Вітчизняної війни 1941—45 називають батирямі.
