Батирь Срим, Срим Датов (р. рожд. нєїзв.(невідомо) — розум.(помер) ок. 1802), крупний бій казахського роду Байбакти. У 1783 очолив повстання в Молодшому жузе, викликане загостренням земельного питання, забороною царським урядом переходу скотарів на «внутрішню сторону», за Урал, посиленням феодального і колоніального гніту, відкритим грабежом і насильством з боку хана і феодальної аристократії — султанів. Основною рушійною силою повстання були селянські маси. У повстанні брала участь також і патріархально-родова знать, права якої до певної міри ущемлювалися ханом і султанами. Бій і старшини прагнули використовувати народний рух в своїх цілях. На відміну від селянських мас, що боролися за знищення ханської влади, вони вимагали лише її обмеження в свою користь. Реакційну роль грало в русі і мусульманське духівництво. Царський уряд, йдучи на поступки повсталим, видав в 1786 рескрипт про усунення від влади що біг під натиском повсталих хана Нурали. Новий підйом руху почався в 1792 у зв'язку з відновленням царським урядом ханської влади в Молодшому жузе. Більшість бієв до цього часу відійшли від руху. Б. С. перейшов до партизанської боротьби. У 1797 хан Младшего жуза Есим був убитий повстанцями. У відповідь на цей царський уряд поряд з каральними операціями проти повсталих прібегло до маневру — створення в жузе ханської ради, але без хана, що відповідало інтересам султанів, бієв і старшин, привело до їх об'єднання і загального виступу проти тих, що продовжували боротися народних мас. У цих умовах виявилася непослідовність Би. С., прибулого 29 серпня 1797 на чолі загону в 1 тис. чіл. на засідання ханської ради і що заявив про припинення боротьби. Б. С. був включений до складу ханської ради. Проте, переслідуваний султанами, він вимушений був бігти до Хиву (кінець 1797). Подальша доля його невідома.
Літ.: Вяткин М. П., Батир Срим, М-код.—Л., 1947; Історія Казахської РСР, т. 1, А.-А., 1957, гл.(глав) 12.
