Баркрофт Джозеф
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Баркрофт Джозеф

Баркрофт (Barcroft) Джозеф (26.7.1872, Глен, Ньюрі, — 21.3.1947, Кембрідж), англійський фізіолог, професор Кембріджського університету (1926), член і лауреат Лондонського королівського суспільства. Б. заклав основи вчення про дихальну функцію крові: запропонував методику визначення газів крові за допомогою сконструйованого їм апарату, вивчав вплив солей і кислот на здатність гемоглобіну зв'язувати кисень, досліджував роль дифузії під час переходу кисню з альвеол легенів в кров, вплив зниженого атмосферного тиску на дихальну функцію крові; показав роль селезінки як кров'яного депо. Останні роки присвятив ембріофізіологиі, вивчаючи особливості дихальної функції крові зародка і матері.

  Соч. The respiratory function of the blood, v. 1-2, Camb., 1925-28; Researches on prenatal life, Oxf., 1946; у русявий.(російський) пер.(переведення) - Основні межі архітектури фізіологічних функцій, М-код.—Л., 1937.

  Літ.: Major R. Н., History of medicine, v. 2, Oxf., 1954, р. 961—1027.

Дж. Баркрофт.