Барбье Огюст
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Барбье Огюст

Барбье (Barbier) Огюст (29.4.1805, Париж, — 13.2.1882, Ніцца), французький поет; член Французької академії (1869). Славу Б. приніс його першу і кращу збірку «Ямби» (1831), в якому поет батожив боязкість і пожадливість буржуа, що виявилися в дні повстання 1830, протиставивши їм героїко-патетічні образи богині простолюддя Свободи і паризьких «блузників» на барикадах Липневої революції («Собачий бенкет», або «Розділ видобутку», 1830 русявий.(російський) пер.(переведення) 1868). Забарвлена в трагічні тони викривальна лірика Б. з її гротесковим алегоризмом, метафоричним стилем, що поєднує грубе просторіччя і ораторську декламацію, з її потоком лютих прокльонів і поривчастим ритмом відкривала романтичний етап в історії французької цивільної поезії.

  Цикл елегій і сонетів Би., озаглавлений по-італійськи «Il pianto» («Плач», 1833), — скорботний щоденник подорожі поета на батьківщину великих художників Відродження, що стогне під австрійським ігом. Тема визвольного руху народів розвинена Б. у сонетах «Героїчні співзвуччя» (1843). У збірці «Лазар» (1837) збережені лиха лондонської бідноти, роздяглися англійські колоніальні грабежи; вперше у французькій поезії дани картини праці і побуту промислових пролетарів. В кінці життя Б. переводив з Дж. Боккаччо, В. Шекспіра, С. Т. Колріджа і ін. По мотивах «Собачого бенкету» Е. Делакруа написав картину «Свобода на барикадах». Лірика Б. придбала широку популярність в Росії 19 в.; її переводили С. Ф. Дуров, Ст П. Буренін, Д. Д. Мінаєв, Ст С. Курочкин, П. І. Вейнберг і др.; у 20 ст — Ст Я. Брюсов, О. Е. Мандельштам, П. Р. Антокольський, Арго і ін.

  Соч.: Iambes et poemes. P., 1880; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ямби і поеми. Ред., вступ. ст. і коментарі М. П. Алексєєва, Од., 1922; Ізбр. вірші. Ред. і предісл.(передмова) Е. Еткинда, М., 1953.

  Літ.: Шапеллон А. А., Французький сатирик Огюст Барбье, Одеса, 1884; Данілін Ю., Поети Липневої революції, М., 1935: Веліковський С., Поети французьких революцій. 1789 — 1848, М., 1963; Laurent-pichat L., Les poetes de combat P., 1862; Baudelaire Ch., Curiosites esthetiques. L''art romantique et autres Cеuvres critiques. P., 1962: Cogniot G., A. Barbier, poete interdit, «La Pensee», 1957 № 71.

  С. І. Веліковський.