Барбе д''Оревільі, Барбе д''Орвійі (Barbey d''aurevilly) Жюль Амеде (2.11.1808, Сен-Совер-ле-віконт, — 23.4.1889, Париж), французький письменник. Пізній романтик. У книзі нарисів «Про дендізме і Джорджа Бреммеле» (1845, русявий.(російський) пер.(переведення) 1912) ідеалізується світський фат. Після 1848 Би. д''О., що став фанатичним католиком і легітимістом, пише історичні романи про боротьбу шуанов проти буржуазної революції 18 ст («Зачарована», т. 1—2 1855; «Кавалер де Туш», 1864: «Одружений священик», т. 1—2, 1865), політичні і літературні статті, памфлети («Твори і діячі, XIX століття», т. 1—15, 1860—95). Романи «Стара коханка» (1851), «Історія без назви» (1882), а також збірка розповідей «Диявольські лиця» (1874, русявий.(російський) пер.(переведення) 1908) і ін. виконані песимістичного фаталізму.
Соч.: Ceuvres, v. 1—7, P., 1927; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Диявольські маски, М. 1913.
Літ.: Плеханов Р. Ст, Мистецтво і література, М., 1948, с. 238; Волошин М., Лиця творчості, СП(Збори постанов) Би. 1914; Історія французької літератури, т. 3, М., 1959; Zola Е., Le catholique hysterique, в його кн.: Mes haines, nouv. ed.. P., 1907; Besus R., Barbey d''aurevilly, P., 1958.
