Баратов Леонід Васильович [20.3(1.4) .1895, Москва, — 22.7.1964, там же], радянський режисер опери, народний артист РРФСР (1958). Вчився на юридичному факультеті Московського університету. З 1918 актор московських театрів. У 1931—36 і 1944—56 режисер (у 1944—49 головний режисер) Великого театру (Москва). Поставив опери «Князь Ігор» Бородіна (1934, 1953), «Мазепа» Чайковського (1934, 1949; Державна премія СРСР, 1950), «Борис Годунов» (1948; Державна премія СРСР, 1949), «Хован-щина» (1950; Державна премія СРСР, 1951), «Сорочинськая ярмарок» (1952) Мусоргського і ін. У 1936—38 режисер Свердловського театру опери і балету ним. Луначарского; у 1938—43 головний режисер Ленінградського театру опери і балету ним. Кирова. Поставив опери «Омелян Пугачов» Коваля (1942; Державна премія СРСР, 1943), «В бурю» Хренникова (1939) і ін. У 1950—59 головний режисер Московського музичного театру ним. Станиславского і Неміровіча-Данченко. Поставив опери «Сім'я Тараса» Кабальовського (1951; Державна премія СРСР, 1952), «Війна і світ» Прокофьева (1957). З 1926 займався педагогічною роботою (з 1947 професор ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) а). Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
