Банківський капітал
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Банківський капітал

Банківський капітал,

   1) сукупність грошових капіталів (банківських ресурсів), якими оперують капіталістичні банки; утворюють всю суму пасиву їх балансу. Б. до. включає: власні засоби (акціонерний капітал, резерв і власний капітал банкіра); притягнені засоби (вклади промислових підприємств — в депозитних або комерційних банків; банківські облігації або заставні листи — в банків довгострокових вкладень; дрібні вклади — в ощадних кас і банків).

  2) Власний капітал банків, що полягає для банкіра (або банкірського будинку) із засобів, що належать йому, а для акціонерного банку — з виручки від розміщення банківських акцій. Би. до. приносить його власникові банківський прибуток, норма якого рівна середньою, аналогічно промисловому і торгівельному прибутку. Таким чином, Би. до. відноситься до функціонуючого підприємницького капіталу на відміну від позикового капіталу капіталу власності. В умовах домонополістичного капіталізму Б. до. був відособлений від промислового капіталу і обслуговував останній короткостроковими кредитними і розрахунковими операціями. У епоху імперіалізму монополістичний Би. до. зрощується з монополістичним промисловим капіталом, внаслідок чого утворюється фінансовий капітал .

 

  Літ. див.(дивися) при ст. Банки .