Бандунгськая конференція 1955, конференція 29 країн Азії і Африки; проходіла в Бандунзі (Індонезія) 18—24 квітня. Рішення про скликання Б. до. було прийнято на нараді прем'єр-міністрів Індії, Бірми, Індонезії, Пакистану і Цейлону в Коломбо (Цейлон) в квітні 1954. Окрім ініціаторів, в Би. до. брали участь: Афганістан, Камбоджа, КНР(Китайська Народна Республіка), Єгипет, Ефіопія, Золотий Берег, Іран, Ірак, Японія, Йорданія, Лаос, Ліван, Ліберія, Лівія Непал, Філіппіни, Саудівська Аравія, Судан, Сирія, Таїланд, Туреччина, Демократична Республіка В'єтнам, Південний В'єтнам, Йемен. У завершальному комюніке учасники Б. до. засудили колоніалізм, расову сегрегацію і дискримінацію, звернулися в Раду Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй) з проханням підтримати прийом в ООН(Організація Об'єднаних Націй) Камбоджі, Цейлону, Японії, Йорданії, Лаосу, Лівії, непалу і Об'єднаного В'єтнаму і з побажанням — при розподілі місць непостійних членів Ради Безпеки правильніше застосовувати географічний принцип відносно представництва країн Азії і Африки. У поміщеній в завершальному комюніке «Декларації про сприяння загальному світу і співпраці», в основу якої покладені п'ять принципів мирного співіснування, Би. до. призвала до економічного і культурного співробітництва між країнами, до роззброєнню і забороні виробництва, випробувань і вживання атомної і термоядерної зброї, до врегулювання всіх суперечок мирними засобами. Б. до. сприяла зміцненню національної самосвідомості народів Азії і Африки і подальшому зростанню національно-визвольного руху.
Публ.: Завершальне комюніке Конференції країн Азії і Африки, «Правда», 1955, 26 апр.(квітень)
