Бандура (польськ. bandura; першоджерело: греч.(грецький) pandura — триструнна цитра), український багатострунний щипковий інструмент. Відомий з 16 ст Корпус круглий або овальний неглибокий; струни натягнуті над шийкою (басові, службовці для акомпанементу) і збоку на деці (пріструнки, на яких виконують мелодію). При грі струни не коротшають; для посилення звуку при защипуванні струн незрідка користуються спеціальним плектром. На Б. акомпанували собі при співі бандуристи, кобзарі. Б. вдосконалена, створені оркестрові різновиди інструменту, з'явилися капели бандуристів (найбільш відома з них — Державну заслужену на капелу бандуристів УРСР).
Літ.: Хоткевіч Р., Музічнi iнcтрументі українського народові, Xapкiв, 1930; Лісенко М. Ст, Народнi музічнi iнструменті на Українi, Kіїв, 1955.
