Банджо (англ. banjo), струнний щипковий інструмент, родинний гітарі. Корпус у вигляді плоского бубна з шкіряною мембраною. Має 4—9 струн. Гострий, різкий, швидко затухаючий звук витягується плектром. Близько 17 ст вивезений із Зап. Африки в США, де широко застосовувався неграми для акомпанементу співу і сольної гри. У 19 ст вдосконалений: струн стало 5, на шийці з'явилися лади. Різновиди Б. різних розмірів і буд використовуються в джазі.